Гіпертонічна хвороба

Гіпертонічна хвороба (первинна, або есенціальна артеріальна гіпертензія) — це хронічний стан, за якого артеріальний тиск підвищений стійко або повторювано, без однієї очевидної причини, яку можна усунути раз і назавжди. Важливо відрізняти її від вторинної артеріальної гіпертензії, коли тиск зростає як наслідок іншого захворювання (наприклад, патології нирок, ендокринних порушень, ураження судин). У більшості дорослих із високими цифрами тиску йдеться саме про первинний варіант.

Підвищений тиск часто не викликає виразних відчуттів. Людина може роками жити з артеріальною гіпертензією, не пов’язуючи втому, головний біль чи порушення сну з тиском, або взагалі нічого не відчувати. Проблема в тому, що при цьому поступово страждають органи-мішені: серце, мозок, нирки, сітківка ока, артерії. Саме тому контроль артеріального тиску — це не про самопочуття сьогодні, а про профілактику інсульту, інфаркту та ниркової недостатності в майбутньому.

Що вважають підвищеним тиском

Які цифри є підставою на гіпертонію

У європейській практиці діагноз гіпертонії зазвичай розглядають при офісному тиску від 140/90 мм рт. ст. і вище, якщо підвищення підтверджується повторними вимірюваннями. Цей підхід підтримують і сучасні європейські рекомендації.

Водночас у США широко використовується класифікація, де межа для гіпертензії нижча — від 130/80 мм рт. ст., що пов’язано з іншою логікою оцінки ризику та раннього втручання.

У частини людей тиск вищий саме в медзакладі (ефект білого халата), а в інших — навпаки, вдома він вищий, ніж на прийомі (прихована гіпертензія). Тому для уточнення діагнозу часто використовують домашні вимірювання або добове моніторування (ABPM). У британських рекомендаціях домашній контроль прямо пропонуються для підтвердження гіпертензії при підвищених офісних показниках.

Як формується гіпертонічна хвороба

Що може підвищувати тиск

Тиск залежить від двох речей: сили, з якою серце виштовхує кров, і опору судин. При гіпертонічній хворобі поступово змінюються регуляторні механізми — нервові, гормональні, ниркові. Судини стають менш еластичними, зростає периферичний опір, а організм починає утримувати більше натрію і води.

Фактори, що підвищують ризик гіпертонії

На розвиток артеріальної гіпертензії впливають спадковість і вік, але значна частина ризиків пов’язана зі способом життя: надлишкова вага, низька фізична активність, надмір солі, регулярний алкоголь, куріння, хронічний стрес і недосипання. Ці чинники прямо описані як модифіковані ризики у матеріалах ВООЗ.

Окремо важливо враховувати супутні стани, які ускладнюють перебіг: цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, дисліпідемія, апное сну, а також прийом окремих препаратів, що можуть підвищувати тиск (це завжди оцінює лікар індивідуально).

Симптоми гіпертонії

Скарги, які можуть супроводжувати підвищений тиск

При гіпертонії можливі головний біль, запаморочення, шум у вухах, серцебиття, відчуття тривоги, порушення сну, втома, погіршення толерантності до навантаження. Але ключова проблема в іншому: ці симптоми не є специфічними й можуть бути при анемії, тривожних розладах, порушеннях щитоподібної залози, перевтомі.

Коли потрібно перевіритись в лікаря

Невідкладна консультація сімейного лікаря потребують ситуації, коли високий тиск поєднується з небезпечними ознаками: раптова слабкість у кінцівках, порушення мовлення, різкий біль у грудях, задишка, сплутаність свідомості, різке погіршення зору. У таких випадках важлива не самостійна підбірка ліків, а терміновий медичний огляд.

Стадії, ступені та органи, які пошкоджуються

У клінічній практиці розрізняють:

ступінь — тобто рівень тиску (чим вищі цифри, тим вищий середній ризик);

стадію — наявність або відсутність ураження органів-мішеней і ускладнень.

Навіть помірне підвищення тиску з часом може призводити до:

гіпертрофії лівого шлуночка, серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця;

інсульту, транзиторних ішемічних атак, когнітивного зниження;

ураження нирок зі зниженням функції;

змін судин очного дна;

прискореного атеросклерозу.

ВООЗ підкреслює, що неконтрольована гіпертензія є суттєвим чинником серцево-судинних ускладнень і потребує регулярного лікування та спостереження.

Діагностика гіпертонічної хвороби в клініці Медесана

Мета обстеження — не лише зафіксувати підвищений тиск, а й оцінити ризики, виключити вторинні причини та знайти ранні ознаки ураження органів-мішеней.

Базові кроки на прийомі

Лікар уточнює скарги, спосіб життя, сімейний анамнез, наявність діабету, хвороб нирок, прийом препаратів, проводить правильні вимірювання тиску, оцінює пульс, вагу, окружність талії.

Обстеження, які часто потрібні

У клініці Медесана доступні типові інструменти для кардіологічної оцінки: ЕКГ, ехокардіографія, лабораторні аналізи, а також добове моніторування ЕКГ (Холтер) за показаннями.

На рівні сімейної медицини також прямо зазначено ведення пацієнтів із хронічними станами, серед яких гіпертонія, та координація обстежень.

Зазвичай лікар просить здати аналізи для оцінки ниркової функції, електролітів, глюкози, ліпідного профілю, а також може рекомендувати додаткові дослідження, якщо є підозра на вторинну артеріальну гіпертензію.

Лікування гіпертонії

Яка мета терапії

Ціль лікування гіпертонічної хвороби — знизити ризик ускладнень, а не просто досягти гарної цифри на тонометрі. Європейські рекомендації наголошують на більш інтенсивних цілях для більшості пацієнтів на лікуванні, з орієнтиром на нижчий систолічний діапазон за умови доброї переносимості.

Що входить у медикаментозне лікування гіпертонії

Для контролю артеріального тиску застосовують кілька основних класів препаратів: інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину, антагоністи кальцію, діуретики, бета-блокатори (за показаннями). Вибір залежить від віку, супутніх хвороб, ризику інсульту та інфаркту, показників нирок, пульсу, переносимості та взаємодій із іншими ліками.

Важливий принцип: якщо тиск високий і ризик значний, лікар може починати не з одного засобу, а з комбінації в малих дозах. Це частіше дає контроль із меншою кількістю побічних ефектів, ніж нарощування одного препарату.

Нерегулярний прийом, різкі відміни або спроби підбирати ліки під конкретний день часто призводять до коливань тиску. Правильніше мати план, узгоджений із сімейним лікарем, і зрозумілий алгоритм контролю вдома.

Немедикаментозні зміни

Навіть коли потрібні ліки, корекція способу життя підсилює ефект і зменшує дозове навантаження. Найбільш доказові напрямки:

зниження споживання солі;

контроль маси тіла;

регулярна аеробна активність відповідно до стану серця;

відмова від тютюну;

обмеження алкоголю;

нормалізація сну та лікування апное сну, якщо воно є;

управління стресом через відновлення, а не через стимулятори.

ВООЗ прямо відносить харчування з надлишком солі, низьку активність, тютюн і алкоголь до ключових модифікованих факторів ризику гіпертонії.

Профілактика гіпертонічної хвороби і контроль

Профілактика гіпертонії — це регулярні вимірювання тиску, особливо якщо є спадковість, надмірна вага або сидячий режим. Якщо діагноз уже встановлений, важливі:

щоденник домашнього тиску (за порадою лікаря);

періодичний контроль аналізів і ЕКГ/ЕхоКГ за показаннями;

оцінка ризику та корекція супутніх чинників (глюкоза, холестерин, функція нирок).

У клініці Медесана логічно починати з сімейного лікаря як координатора, а при потребі підключати кардіолога та інструментальну діагностику.