УЗД органів малого тазу (абдомінально, трансвагінально)

УЗД органів малого тазу — це ультразвукове дослідження, яке допомагає оцінити стан органів сечостатевої системи та прилеглих структур. У жінок зазвичай оцінюють матку, ендометрій, шийку матки, яєчники та ділянку придатків; додатково — сечовий міхур і вільну рідину в порожнині таза. У чоловіків за показаннями оглядають сечовий міхур і передміхурову залозу (частіше в межах окремих урологічних протоколів). Метод не використовує іонізуючого випромінювання, тому підходить для первинної діагностики, контролю лікування та спостереження в динаміці.

У клініці Медесана УЗД органів малого тазу виконують двома основними методами: абдомінально (через передню черевну стінку) і трансвагінально (через піхву). Вибір методу залежить від клінічного запиту, віку, наявності статевого життя, періоду циклу, вираженості скарг та того, яку деталізацію потрібно отримати. У низці ситуацій лікар поєднує обидва підходи, щоб бачити органи з різних позицій і зменшити ризик пропуску дрібних змін.

Що показує УЗД органів малого тазу і навіщо його роблять

Ультразвук дозволяє оцінити:

• Розміри, форму та положення матки.
• Товщину та структуру ендометрію з урахуванням дня циклу.
• Структуру міометрію (ознаки міоми, аденоміозу, післяопераційні зміни).
• Яєчники: об’єм, фолікулярний апарат, наявність кіст і утворень.
• Ділянку придатків, ознаки запалення, наявність рідини.
• Сечовий міхур (за необхідності — залишкову сечу та непрямі ознаки запалення).
• Стан вагітності на ранніх термінах (за показаннями), локалізацію плідного яйця.

Важливо розуміти, що УЗД малого тазу — це метод візуалізації, а не діагноз сам по собі. Остаточні висновки формуються з урахуванням симптомів, огляду гінеколога/уролога, аналізів і, за потреби, додаткових методів (лабораторні дослідження, МРТ, гістологія, ендоскопія). Такий підхід зменшує ризик помилкового трактування знахідок і допомагає підібрати коректну тактику.

Абдомінальне УЗД малого тазу

Абдомінальне УЗД малого тазу проводять через передню черевну стінку. Метод дає ширший огляд області таза і часто використовується:

• Як первинний скринінг, коли потрібна загальна оцінка.
• У дівчат, які не живуть статевим життям.
• Під час вагітності (за показаннями та терміном).
• Коли необхідно оцінити взаєморозташування органів або великі утворення.
• Як доповнення до трансвагінального дослідження в складних випадках.

Обмеження абдомінального підходу пов’язані з тим, що якість зображення знижується при недостатньо наповненому сечовому міхурі, вираженому газоутворенні та певних анатомічних особливостях. Саме тому підготовка має значення.

Трансвагінальне УЗД малого тазу

Трансвагінальне УЗД малого тазу виконується спеціальним датчиком, який вводять у піхву. Оскільки датчик розташований ближче до матки та яєчників, зазвичай вдається отримати детальнішу картину. Трансвагінальний метод часто обирають, коли потрібно:

• Точніше оцінити ендометрій і структуру матки.
• Побачити невеликі кісти, поліпи, утворення, ранні зміни.
• Уточнити причину тазового болю або порушень циклу.
• Провести фолікулометрію (динамічне спостереження за дозріванням фолікулів).
• Підтвердити або уточнити локалізацію вагітності на ранніх термінах (за призначенням лікаря).

Трансвагінальне УЗД малого тазу не потребує наповненого сечового міхура, але є протипоказаним або обмеженим у певних ситуаціях (наприклад, за відсутності статевого життя, вираженому больовому синдромі або за окремими клінічними умовами). Рішення приймається індивідуально.

Коли варто пройти УЗД органів малого тазу

Найпоширеніші показання:

• Біль у нижній частині живота або в ділянці таза.
• Порушення менструального циклу, ациклічні кров’янисті виділення.
• Підозра на кісти, міому, поліпи, ендометріоз, запальні процеси.
• Контроль стану після лікування або операцій.
• Планування вагітності, оцінка овуляції (фолікулометрія).
• Підозра на вагітність, уточнення терміну або оцінка ризиків на ранніх етапах (за направленням).
• Профілактичне обстеження за наявності факторів ризику або попередніх гінекологічних проблем.

Після менопаузи УЗД малого тазу часто застосовують для оцінки ендометрію та контролю утворень, навіть якщо симптоми мінімальні. При цьому будь-які кров’янисті виділення після менопаузи — привід для швидкої консультації лікаря та діагностики.

Як підготуватися до УЗД малого тазу

Підготовка залежить від методу.

Для абдомінального УЗД малого тазу

1. Сечовий міхур має бути наповнений. Зазвичай рекомендують випити 0,8–1,2 л негазованої води за 60–90 хвилин до дослідження і не спорожнювати міхур до завершення процедури.
2. За 1–2 дні до обстеження, якщо є схильність до здуття, доцільно зменшити продукти, що посилюють газоутворення (бобові, капуста, газовані напої, надлишок солодкого).

Для трансвагінального УЗД малого тазу

1. Перед процедурою бажано спорожнити сечовий міхур.
2. Якщо дослідження виконується для оцінки ендометрію або певних структур, лікар може порекомендувати конкретний день циклу.

Оптимальний день циклу для УЗД малого тазу

Час обстеження залежить від мети:

• Для оцінки ендометрію та пошуку поліпів/гіперплазії часто обирають ранню фолікулярну фазу (приблизно 5–10 день циклу).
• Для фолікулометрії дослідження проводять кілька разів упродовж циклу за графіком лікаря.
• Для загальної оцінки, при гострому болю або підозрі на ускладнення УЗД роблять у день звернення, незалежно від циклу.

Як проходить УЗД малого тазу у клініці Медесана

Абдомінальний метод

Пацієнтка лягає на кушетку, лікар наносить гель і проводить датчиком по нижній частині живота. Оцінюються органи малого тазу в декількох проєкціях, виконуються виміри, фіксуються знахідки.

Трансвагінальний метод

Використовується датчик із захисним покриттям, дослідження виконується делікатно та з урахуванням комфорту пацієнтки. Лікар оглядає матку, ендометрій, яєчники, ділянку придатків, за потреби уточнює характер утворень.

Після завершення пацієнт отримує опис і висновок, а також рекомендації щодо подальших кроків: консультація гінеколога/уролога, контроль у динаміці або додаткові обстеження.

Що можна виявити під час УЗД малого тазу

Найчастіші знахідки:

• Міома матки, аденоміоз (за характерними ознаками).
• Поліпи ендометрію, гіперплазія (як підозра, що потребує підтвердження).
• Кісти яєчників (функціональні та інші типи), полікістозні зміни.
• Ознаки запальних процесів у малому тазу (у комплексі з клінікою).
• Вільна рідина (залежно від фази циклу та симптомів).
• Вагітність на ранніх термінах, оцінка локалізації (за показаннями).
• Вроджені особливості будови матки та придатків.

Важливий нюанс: не всі утворення можна однозначно класифікувати лише за УЗД. У частині випадків потрібна динаміка, доплерометрія, МРТ або гістологічне підтвердження.