Вірус папіломи людини ВПЛ (HPV)

Вірус папіломи людини (ВПЛ, HPV) — це група вірусів, які уражають шкіру та слизові оболонки. Частина типів ВПЛ передається переважно під час статевих контактів і може тривалий час перебувати в організмі без будь-яких проявів. Саме через безсимптомний перебіг інфекція часто залишається непоміченою, але при цьому здатна впливати на стан шийки матки, аногенітальної ділянки та ротоглотки.

В клініці «Медесана» пацієнтам зазвичай пояснюють ВПЛ як інфекцію, яка у більшості людей минає самостійно, але потребує правильного скринінгу та спостереження, якщо виявлено онкогенні типи ВПЛ або зміни клітин.

Що таке ВПЛ

ВПЛ — не один вірус, а велика група різних типів. Описують близько 200 штамів, частина з яких має шкірну локалізацію (бородавки на руках/ногах), а частина — генітальну (ураження слизових статевих органів, шийки матки, анального каналу).

Важливо розуміти, що:

• більшість сексуально активних людей протягом життя контактують з вірусом папіломи людини;
• у значної частини інфікованих імунна система пригнічує вірус протягом 1–2 років без лікування та без наслідків.

Як передається вірус папіломи людини

Найчастіший шлях передачі ВПЛ — контакт шкіра/слизова зі шкірою/слизовою під час:

• вагінального сексу;
• анального сексу;
• орального сексу.

Для інфікування не завжди потрібне проникнення: достатнім може бути тісний генітальний контакт. Також можливе зараження через прямий контакт з ураженою ділянкою шкіри. Рідше описують передачу від матері до дитини під час пологів.

Важливий момент: симптоми можуть з’явитися через місяці або навіть роки після контакту. Тому коли саме сталося інфікування часто визначити неможливо.

Типи ВПЛ

У клінічній практиці типи HPV поділяють на:

• низького ризику — частіше пов’язані з аногенітальними кондиломами (наприклад, 6 і 11 типи);
• високого ризику — можуть сприяти передраковим змінам і раку (найвідоміші — 16 і 18 типи, також 31, 33, 45, 52, 58 та інші).

Онкогенні типи ВПЛ важливі не тому, що обов’язково викликають рак, а тому, що при тривалій персистенції (збереженні вірусу) підвищують імовірність клітинних змін.

ВПЛ та рак

ВПЛ високого онкогенного ризику може запускати ланцюг змін у клітинах. Найкраще вивчений приклад — рак шийки матки, якому зазвичай передують передракові зміни (дисплазія, CIN). Інфекція не перетворюється на рак відразу: зазвичай потрібен час і додаткові фактори ризику.

Окрім шийки матки, HPV асоціюють із частиною випадків:

• раку анального каналу;
• раку статевого члена;
• раку вульви та піхви;
• пухлин ротоглотки.

Профілактика: вакцинація проти ВПЛ, безпечні практики та скринінг має важливе значення.

У 9 з 10 інфікованих імунітет пригнічує ВПЛ протягом двох років. Але інколи вірус зберігається довше. На ризик впливають:

• куріння;
• імунодефіцитні стани (зокрема ВІЛ);
• тривалі запальні процеси в урогенітальній зоні;
• супутні інфекції, травматизація слизової;
• велика кількість статевих партнерів або новий партнер (як фактор нових контактів із типами HPV).

Симптоми вірусу папіломи людини

ВПЛ часто не має симптомів. Якщо прояви є, вони залежать від типу:

• при низькоонкогенних типах можливі кондиломи (м’які вирости в аногенітальній зоні);
• при онкогенних типах зовнішніх симптомів може не бути, а зміни виявляються лише під час обстежень.

Ознаки, з якими варто звернутися до лікаря (не тільки через HPV, а й для виключення інших причин):

• кров’янисті виділення після статевого контакту;
• незвичні виділення або запах;
• біль під час сексу;
• тривалий дискомфорт у ділянці геніталій або ануса;
• помітні вирости, що збільшуються або травмуються.

Дігностика ВПЛ

Огляд гінеколога або уролога

Перший крок — огляд слизових та шкіри, оцінка наявності утворень, ознак запалення.

ПАП-тест і рідинна цитологія

ПАП-тест (цитологічний мазок) оцінює клітини шийки матки. Він показує, чи є клітинні зміни, які потребують спостереження або лікування. У багатьох випадках застосовують методи, які підвищують якість зразка (зокрема рідинну цитологію).

Аналіз на ВПЛ

Аналіз на ВПЛ (зазвичай методом ПЛР) відповідає на питання: чи є в матеріалі онкогенні типи HPV. У частини пацієнток його поєднують із ПАП-тестом (ко-тестування) залежно від віку, анамнезу та рекомендацій лікаря.

Кольпоскопія та біопсія

• кольпоскопію (детальний огляд шийки матки зі збільшенням);
• біопсію (взяття невеликої ділянки тканини для уточнення діагнозу).

В «Медесана» тактику підбирають за принципом: оцінити ризик, підтвердити ступінь змін і не призначати зайвих втручань, якщо достатньо спостереження.

Чи можна повністю вилікувати ВПЛ?

Ліків, які виводять ВПЛ з організму гарантовано немає. Медична тактика зазвичай спрямована на:

• лікування/видалення проявів (наприклад, кондилом);
• ведення передракових змін шийки матки за результатами обстежень;
• контроль факторів ризику та спостереження.

Важливо розрізняти:

• лікування наслідків HPV (кондиломи, дисплазія);
• підтримку імунної системи та профілактику повторних інфікувань (вакцинація, зменшення ризиків).

ВПЛ у чоловіків

У чоловіків інфекція також часто перебігає безсимптомно. Можливі прояви — кондиломи, а також підвищення ризику деяких HPV-асоційованих пухлин. Окремого скринінгу для чоловіків зазвичай немає, тому профілактика, вакцинацієя проти ВПЛ та звернення при симптомах мають ключове значення.

ВПЛ і вагітність

HPV може виявлятися під час вагітності, і тактика визначається індивідуально. Основні принципи:

• діагностика проводиться безпечними методами за показаннями;
• питання лікування або видалення утворень вирішують залежно від локалізації та ризиків;
• можливе інфікування дитини під час пологів трапляється рідко, але обговорюється з лікарем.

Реінфекція

Повторне інфікування можливе, тому що:

• перенесення одного типу ВПЛ не захищає від іншого типу;
• навіть після елімінації певного типу може відбутися новий контакт і повторне зараження;
• новий статевий партнер — фактор ризику контакту з іншими штамами HPV.

Захист від ВПЛ

Вакцинація проти ВПЛ

Вакцинація — найефективніший метод профілактики ВПЛ-асоційованих передракових станів і раку. В Україні доступні вакцини, які формують захист від найнебезпечніших типів (залежно від препарату — від 16/18, а також додаткових типів, включно з 6/11).

З практичної точки зору:

• оптимально вакцинуватися до початку статевого життя;
• вакцинація може бути ефективною і після початку статевого життя, якщо не було контакту з усіма типами, що входять до вакцини;
• людям з імунодефіцитами може знадобитися інша схема вакцинації (визначає лікар).

Бар’єрна контрацепція

Презервативи знижують ризик, але не дають 100% захисту, тому що вірус може бути на ділянках шкіри поза зоною покриття.

Регулярний скринінг

Для жінок базою профілактики ускладнень є планові огляди, ПАП-тест і, за показаннями, тестування на HPV.