Лікування грипу: що робити при перших симптомах і як знизити ризик ускладнень

Грип — це гостра респіраторна вірусна інфекція, яка уражає дихальні шляхи та викликає загальну інтоксикацію організму. Для грипу типові раптовий початок, висока температура, виражена слабкість, біль у м’язах і головний біль. Хвороба часто минає без наслідків, але у частини людей може давати ускладнення з боку легень, серця, нервової системи та загострювати хронічні захворювання.

У медичному центрі «Медесана» ведення пацієнта з підозрою на грип сімейний лікар, терапевт або педіатр зазвичай вибудовує поетапно: спочатку оцінює симптоми та індивідуальні фактори ризику, далі уточнює діагноз, після чого визначає, чи є показання до противірусного лікування, і надалі контролює перебіг хвороби та проводить профілактику можливих ускладнень.

Чим грип відрізняється від застуди та інших ГРВІ

Застуда й більшість ГРВІ зазвичай стартують поступово: спочатку нежить, першіння в горлі, помірна слабкість. Температура може бути невисокою або відсутньою.

Грип частіше починається раптово, протягом кількох годин:

• з’являється лихоманка й озноб;
• наростає ломота в тілі та головний біль;
• швидко виникає виражена втома, «розбитість».

Нежить при грипі часто не домінує на старті, а кашель і біль за грудиною можуть посилюватися на 2–3 день через ураження трахеї та бронхів.

Окремо важливо не плутати грип із так званим “кишковим грипом”. Блювання та діарея частіше пов’язані з вірусним гастроентеритом (наприклад, ротавірусом) і потребують іншого підходу, основою якого є регідратація.

Як передається грип і чому сезонність має значення

Вірус грипу передається переважно повітряно-крапельним шляхом під час кашлю, чхання та розмови. Зараження можливе й контактним шляхом, коли вірус потрапляє на руки та далі — на слизові оболонки очей, носа або рота.

Сезонні підйоми захворюваності частіше припадають на холодний період, коли люди більше часу перебувають у закритих приміщеннях і тісніше контактують між собою. Також вірус грипу змінюється, тому імунітет після перенесеної інфекції або вакцинації не завжди є тривалим і “універсальним”.

Які існують основні типи вірусу грипу

У клінічній практиці виділяють:

• грип A — може спричиняти масштабні спалахи, перебіг нерідко важчий;
• грип B — частіше викликає сезонні епідемії, нерідко хворіють діти;
• грип C — зазвичай перебігає легше та рідко призводить до значних спалахів.

Для лікування на амбулаторному рівні важливі не сам вірус, скільки тяжкість стану, наявність груп ризику та ознаки можливих ускладнень.

Симптоми грипу: на що варто звернути увагу

Типові симптоми грипу

• висока температура, озноб;
• виражений головний біль;
• ломота в м’язах і суглобах;
• слабкість, сонливість, зниження апетиту;
• сухий кашель, біль у горлі;
• дискомфорт або біль за грудиною під час кашлю;
• світлобоязнь, сльозотеча (не у всіх).

Інкубаційний період і тривалість грипу

Після контакту з вірусом симптоми можуть з’явитися протягом 1–4 днів. Якщо ускладнень немає, гостра фаза зазвичай триває до 7–10 днів, однак слабкість і зниження працездатності можуть зберігатися 1–3 тижні.

Коли потрібна невідкладна допомога при захворюванні на грип

Є симптоми, які потребують термінової оцінки лікаря або виклику екстреної допомоги:

• утруднене дихання, виражена задишка;
• біль у грудях, відчуття нестачі повітря;
• порушення свідомості, судоми;
• багаторазове блювання, ознаки зневоднення;
• синюшність губ або шкіри;
• різке падіння тиску, виражена слабкість, непритомність;
• кровохаркання;
• погіршення стану після короткого періоду поліпшення.

Діагностика: коли достатньо огляду, а коли потрібні тести

У сезон підвищеної захворюваності лікар часто встановлює попередній діагноз за симптомами та епідемічною ситуацією. Додаткові обстеження доцільні, якщо:

• перебіг тяжкий або нетиповий;
• є підозра на ускладнення (наприклад, пневмонію);
• пацієнт належить до групи високого ризику;
• необхідно визначити тактику противірусної терапії.

Можуть бути призначені: загальний аналіз крові, оцінка сатурації, рентген/КТ органів грудної клітки за показаннями, а також експрес-тести або ПЛР на віруси, якщо це впливає на рішення щодо лікування.

Ведення пацієнта з грипом: лікування і спостереження

Лікування грипу складається з двох напрямів: підтримувальна терапія (симптоматичне лікування) та противірусна терапія за показаннями.

Режим і ізоляція

• залишатися вдома, зменшити контакти з іншими;
• більше відпочивати, не перенавантажуватися фізично;
• провітрювати кімнату, підтримувати комфортну температуру й вологість.

Надмірні навантаження в гострий період підвищують ризик затяжного перебігу й ускладнень.

Питний режим і профілактика зневоднення

При лихоманці та потовиділенні організм активно втрачає рідину. Доцільно пити часто, невеликими порціями: воду, компоти, морси, теплі чаї. Якщо є блювання або діарея, можуть знадобитися регідратаційні розчини.

Контроль температури при грипі

Жарознижувальні засоби застосовують, коли температура погано переноситься або стає високою, а також у людей із супутніми станами, де лихоманка небажана. Важливо уникати самолікування комбінованими порошками у великих дозах, щоб не перевищити добову кількість діючих речовин.

Симптоматичне лікування

Підбір залежить від проявів:

• засоби від болю в горлі (місцеві);
• промивання носа сольовими розчинами, короткочасне застосування деконгестантів за показаннями;
• при кашлі — тактика залежить від його характеру (сухий/вологий), іноді потрібні муколітики або інші засоби, але тільки за клінічною доцільністю.

Противірусні препарати при грипі

Є препарати з доведеною активністю проти вірусу грипу (наприклад, озельтамівір, занамівір). Найбільша користь очікується, якщо терапію розпочати якомога раніше, особливо в перші 48 годин від появи симптомів.

Зазвичай противірусне лікування розглядають у таких ситуаціях:

• тяжкий перебіг або швидке погіршення;
• високий ризик ускладнень (вагітні, люди старшого віку, пацієнти з хронічними хворобами, імунодефіцитними станами, маленькі діти);
• підтверджений грип у пацієнта з групи ризику.

Призначення, вибір форми та тривалість курсу визначає лікар.

Коли прописують антибіотики

Антибіотики не лікують вірус грипу. Їх застосовують лише тоді, коли є ознаки бактеріальних ускладнень (наприклад, бактеріальна пневмонія, синусит, отит) або переконливі дані за результатами огляду та обстежень. Самостійний прийом антибіотиків підвищує ризик побічних реакцій і антибіотикорезистентності.

Які бувають ускладнення грипу та як їх виявити

Найчастіше ускладнення пов’язані з дихальною системою:

• вірусна або бактеріальна пневмонія;
• загострення бронхіальної астми або ХОЗЛ.

Також можливі:

• синусит, отит;
• міокардит;
• неврологічні ускладнення (рідше);
• декомпенсація хронічних хвороб.

Ознаки, які повинні насторожити: наростання задишки, повернення високої температури після поліпшення, біль у грудях, виражена слабкість, що прогресує, порушення свідомості.

Профілактика грипу

Вакцинація проти грипу

Щорічна вакцинація — базовий метод профілактики, який знижує ризик тяжкого перебігу та ускладнень навіть у разі зараження. Оскільки штами вірусу змінюються, щеплення актуальне щосезону.

Гігієна та поведінкові заходи

• регулярне миття рук або обробка антисептиком;
• не торкатися обличчя немитими руками;
• провітрювання приміщень;
• уникання тісних контактів із хворими;
• за симптомів — маска під час контакту з іншими людьми.

Підтримка загального здоров’я

Повноцінний сон, контроль хронічних захворювань, відмова від куріння та адекватна фізична активність підвищують стійкість до інфекцій і зменшують ризик ускладнень.